- земський
- [зе/мс'кией]
м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
земський — а, е. 1) Стос. до земства (у 1 знач.). || Який перебуває на службі у земстві, адміністративно пов язаний з ним. || Який належить земству. •• Зе/мський [нача/льник] службова особа у волостях і повітах дореволюційної Росії, в тому числі й України,… … Український тлумачний словник
земський — прикметник … Орфографічний словник української мови
двір — I двора/ і дво/ру, ч. 1) У Руській державі 16 18 ст. – назва деяких наказів (Земський наказ, Посольський наказ та ін.). 2) Господарська ділянка, на якій розміщено садибні будівлі, та місце біля них (часто відгороджене). 3) Сільська хата з усім… … Український тлумачний словник
земвідділ — у, ч., іст. Земський відділ … Український тлумачний словник
земець — мця, ч., розм. Земський діяч у дореволюційній Росії та Україні … Український тлумачний словник
пунтове — во/го, с., іст. Земський збір на поштових коней … Український тлумачний словник
Вяземський — прізвище … Орфографічний словник української мови
вяземський — прикметник … Орфографічний словник української мови